Яке ж то літо без морозива?

Чи то клімат, чи наявність, а точніше — відсутність у достатній кількості грошей у гаманці для того, щоб не відмовляти собі у маленьких задоволеннях, — навіть улітку не робить для українців аж надто популярним продуктом морозиво. За статистикою, скажімо, італійці за рік у середньому з’їдають кілька десятків кілограмів цього холодного десерту. Ми — лише пару кілограмів. Тому, балуючи себе, варто достеменно знати, що їмо? У більшості випадків про це можна дізнатися з упаковки морозива.

Як правило, виробники чесно пишуть, із чого його роблять: тільки з молокопродуктів чи додають пальмову, кокосову чи іншу рослинну олію.

ДСТУ на морозиво — два полюси

Важливо знати, що морозиво в Україні можуть виробляти за одним із двох затверджених стандартів. Варто запам’ятати, що морозиво з молока, без додавання будь-яких рослинних жирів (пальмової, кокосової олії, маргаринів, кулінарних жирів тощо), — це ДСТУ 4733:2007. Продукція, виготовлена за його вимогами, має назву морозиво молочне, вершкове і пломбір. Останній — із найбільшим вмістом молочного жиру із перерахованої трійці, від 12 до 20 відсотків. І тільки тих, хто намагається сидіти на дієті, це може засмутити. Бо така вища жирність робить морозиво надзвичайно смачним. Жирність вершкового морозива — 8-11,5 відсотка.

Лише одна циферка із восьми, яка ховається усередині, міняє суть наповнення вафельних скляночок і просто яскравих м’яких упаковок. Мова про четверту — 3 міняється на 5. І в цьому випадку «3» — винятково молочний продукт; «5» — із рослинними жирами або іншими замінниками молочного. Тобто якщо на упакуванні зазначено стандарт ДСТУ 4735:2007, — вам пропонують  морозиво з комбінованим складом сировини. Така повна назва продукту, який виробляють за ДСТУ  4735:2007. Хоча великими буквами на титульній стороні упакування пишуть просто «морозиво». Тому важливо читати і те, що виробники пишуть дрібним шрифтом на «задвірках».

Якість морозива: чи може бути пломбір із борошном?

Премудрості читання інформації на упакуванні, де важливо сфокусувати увагу на цифрах 3 і 5 у комбінації інших, — не єдині. Якщо ви купуєте пломбір, вершкове чи молочне морозиво у поліетиленовій чи пластиковій упаковці (зокрема, йдеться про так звані «сімейні» фасування), олії у складі апріорі бути не повинно. Якщо таке морозиво у вафельній скляночці чи ріжку, на упакуванні серед складників ви можете знайти слова «олія» і «борошно». Не тому, що їх додавали у морозиво. А тому що з них робили вафельну «вдяганку». Виробники, які дбають про свою репутацію, як правило, виокремлюють склад морозива і склад вафельної їстівної «тари».

Правильно читати і розуміти склад інгредієнтів також мають любителі морозива у шоколадній глазурі. Як правило, справжній шоколад виробники морозива не використовують, замінюючи дороге какао-масло на еквівалентні дешевші пальмове чи кокосове. Тому зрозуміло, якщо у складі пломбіра у шоколадній глазурі після слів «шоколадна глазур» у дужках чи без них зазначено і рослинний жир, — це не означає, що вам підсунули несправжній пломбір.

Чи варто боятися в якісному морозиві камеді?

Якщо уважно вивчати складники будь-якого морозива, багатьох відразу насторожують різні емульгатори і барвники. Якщо написано, що фарбували жовту холодну смакоту куркуміном — мало у кого, хто використовував для приготувань на власній кухні таку приправу, виникнуть сумніви, що це не натуральний фарбник.

Коли виробляють морозиво, навіть біле, без наповнювачів, традиційно використовують стабілізатори-емульгатори. Багатьох лякає у складі інгредієнтів слово «камідь», але даремно. Додавання стабілізатора забезпечує ніжну структуру, при заморожуванні утворюються дрібні кристали льоду, морозиво не тане миттєво, коли його беруть до рук. Гаурова камідь, ксантанова і камідь рожкового дерева — це речовини, що мають природне походження. Їх отримують із рослин гуара (горохове дерево) і рожкового дерева, а ксантанову — шляхом зброджування вуглеводів.

Ще один емульгатор-стабілізатор, якого не варто боятися, — це моно- та дигліцериди жирних кислот, які отримують із жирів. До речі, у радянські часи як стабілізатори використовували або крохмаль, або борошно, або желатин, або агароїд.

Якість морозива — змінюється на краще

Спеціалісти Центру незалежних споживчих експертиз «Центр», які вже не раз досліджували якість морозива, яке можна купити у магазинах, констатують, що останнім часом асортимент морозива змінюється на краще. Усе більше й більше пропозицій — морозиво із молока, без додавання рослинних жирів. І йдеться не лише про білий пломбір, а й про вершкове морозиво з різноманітними наповнювачами.

Нещодавно експерти у лабораторних умовах пересвідчилися, що лише молочні жири є у складі пломбірів «Хладик. Пломбір 19», «Лімо ТМ», «Три ведмеді», «Рудь Ескімос», «Ласунка ГОСТ», «Геркулес», «Мушкетер. Пломбір дитинства» вітчизняного виробництва. Пробантам сподобався смак усіх зразків. Лише до «Лімо» було незначне зауваження: його смак оцінили на «четвірку» за 5-бальною шкалою, тому що, за суб’єктивними оцінками, він видався «недостатньо вираженим».

Варто ще нагадати: у літню спеку однією із найважливіших характеристик будь-якого продукту є його безпечність. Морозиво, як й інші молокопродукти, входить до розряду продуктів особливої уваги, бо швидко псується при високій температурі. Зовсім не складно отримати із цією смакотою небезпечну для здоров’я порцію кишкової палички. І потім практично неможливо розібратися, зіпсувалося морозиво ще на території виробника, при транспортуванні, безпосередньо у магазині чи у вас вдома. А замість задоволення отримаєте щонайменше болі у шлунку. Тому, купуючи морозиво, не беріть деформованих пачок (це означає, що їхній вміст уже десь підтанув). І не несіть цей продукт довго додому, щоб принести «кашу», яку потім захочете заморозити. Будь-яке розморожування-заморожування-розморожування стає додатковим ризиком для поселення у пачках невидимих хвороботворних мікроорганізмів.